Словник фінансових і криптовалютних термінів

Ринкова капіталізація — це загальна ринкова вартість усіх одиниць активу, що перебувають в обігу: поточна ціна, помножена на пропозицію в обігу для криптовалюти або на кількість акцій в обігу для акції.

Пропозиція в обігу — це кількість монет або токенів, якими можна торгувати на ринку просто зараз. До неї не входять одиниці, які заблоковані, ще перебувають у вестингу, зберігаються в резерві або спалені.

Максимальна пропозиція — це найбільша кількість монет або токенів криптовалюти, яка взагалі може існувати за правилами її протоколу. Коли цієї межі досягнуто, нові одиниці створювати вже не можна.

Повністю розбавлена оцінка (FDV) — це ринкова капіталізація, яку мала б криптовалюта, якби вся її максимальна пропозиція перебувала в обігу за сьогоднішньою ціною: ціна × максимальна пропозиція.

Обсяг торгів — це загальна вартість активу, проторгованого за певний період, найчастіше за останні 24 години; зазвичай його показують у доларах США й підсумовують по всіх ринках, де торгується актив.

Домінування біткоїна — це частка біткоїна в загальній ринковій капіталізації криптовалют, виражена у відсотках. Вона показує, яка частина загальної вартості криптовалютного ринку припадає на біткоїн порівняно з усіма іншими монетами.

Альткоїн — це будь-яка криптовалюта, крім біткоїна. Назва поєднує англійські слова «alternative» (альтернативна) і «coin» (монета) й охоплює все — від великих блокчейн-мереж до зовсім дрібних токенів.

Сезон альткоїнів — неофіційна назва періоду, коли значна частка альткоїнів показує кращі результати, ніж біткоїн. Єдиного офіційного визначення немає, і різні трекери вимірюють його по-різному.

Стейблкоїн — це криптовалюта, створена для того, щоб зберігати стабільну вартість щодо базового активу, найчастіше долара США, тож 1 токен має коштувати приблизно $1.

Халвінг біткоїна — це вбудована в протокол подія, яка вдвічі зменшує кількість нових біткоїнів, що їх майнери отримують за кожен блок. Він відбувається кожні 210 000 блоків, тобто приблизно раз на чотири роки.

Блокчейн — це спільний цифровий реєстр, у якому транзакції об’єднано в блоки, а кожен блок пов’язаний із попереднім, тому після додавання запис дуже важко змінити.

Доказ частки (PoS) — це спосіб, яким блокчейн погоджує нові блоки: валідатори блокують монети мережі як заставу, і їх обирають для пропонування та підтвердження блоків пропорційно до їхньої частки.

Стейкінг — це блокування криптовалюти, щоб допомагати захищати блокчейн на основі доказу частки, в обмін на винагороду, яку зазвичай виплачують у тому самому токені.

APR (річна відсоткова ставка) — це проста річна ставка без урахування капіталізації відсотків, а APY (річна дохідність) враховує відсотки на відсотки, тому APY вища щоразу, коли відсотки капіталізуються частіше ніж раз на рік.

Комісія за газ — це плата за обробку транзакції або виконання смарт-контракту в Ethereum і подібних блокчейнах. Вона покриває обчислення та зберігання даних, які використовує мережа, і сплачується у власній монеті мережі.

Децентралізовані фінанси (DeFi) — це набір фінансових послуг, як-от торгівля, кредитування та позики, що працюють на смарт-контрактах у блокчейні, а не через банк, брокера чи іншого централізованого посередника.

Децентралізована біржа (DEX) — це платформа, на якій користувачі обмінюють токени безпосередньо зі своїх гаманців через смарт-контракти, не передаючи кошти централізованому оператору.

Непостійні втрати — це різниця, на яку позиція постачальника ліквідності поступається простому утриманню тих самих токенів; її спричиняє зміна співвідношення цін токенів у пулі.

Криптогаманець — це програма або пристрій, що зберігає приватні ключі, потрібні для керування криптовалютою та підписання транзакцій; самі монети залишаються записаними в блокчейні.

Кит — це особа або організація, що володіє дуже великою кількістю криптовалюти, настільки великою, що її угоди чи перекази можуть помітно зрушити ціну або настрої ринку.

HODL — криптовалютний сленг, що означає тримати монету попри коливання ціни, а не входити в ринок і виходити з нього; термін з’явився як помилка в написанні слова «hold» у дописі на біткоїн-форумі 2013 року.

Індекс страху та жадібності — це оцінка настроїв від 0 до 100, яка підсумовує настрій ринку: 0 означає екстремальний страх, а 100 — екстремальну жадібність.

Кредитне плече — це можливість керувати позицією, більшою за власний капітал, завдяки позиковим коштам або маржинальному депозиту, через що прибутки й збитки множаться відносно вкладених грошей.

Ліквідація — це примусове закриття позиції з кредитним плечем біржею або протоколом, коли маржа на рахунку падає нижче потрібного підтримувального рівня.

Безстрокові ф’ючерси — це ф’ючерсні контракти без дати експірації, які дають змогу трейдерам відкривати довгі або короткі позиції щодо ціни активу, зазвичай із кредитним плечем, а періодичні платежі фінансування утримують ціну контракту близько до спотової.

Ставка фінансування — це періодичний платіж між трейдерами з довгими й короткими позиціями в безстроковому ф’ючерсному контракті, розрахований так, щоб ціна контракту залишалася близькою до спотової.

Ринковий ордер купує або продає негайно за найкращими доступними зараз цінами, а лімітний ордер виконується лише за вказаною вами ціною або кращою й може взагалі не виконатися.

Стоп-лос — це ордер, який автоматично закриває позицію, коли ціна досягає заздалегідь заданого вами рівня, щоб обмежити збиток за угодою.

Тейк-профіт — це ордер, який автоматично закриває всю позицію або її частину, коли ціна досягає цільового рівня, і фіксує прибуток без потреби стежити за ринком.

Прослизання — це різниця між ціною, яку ви очікуєте, коли розміщуєте угоду, і ціною, за якою угода фактично виконується.

Ліквідність — це те, наскільки легко актив можна швидко купити чи продати, не зрушивши суттєво його ціну. Ліквідний ринок має багато покупців і продавців, вузький спред між цінами bid і ask та багато ордерів біля поточної ціни.

Комісії мейкера і тейкера — це торгові комісії, які стягують у відсотках від вартості угоди. Мейкер додає до книги ордерів ордер, що чекає на виконання; тейкер виконує ордер, який уже є в книзі, і зазвичай платить вищу ставку.

Усереднення вартості (DCA) — це інвестування фіксованої суми через рівні проміжки часу, наприклад щотижня чи щомісяця, незалежно від ціни. Оскільки сума незмінна, за низької ціни купують більше одиниць, а за високої — менше.

Вартість придбання — це загальна сума, сплачена за придбання активу, включно з комісіями. Поділена на кількість одиниць у володінні, вона дає середню вартість однієї одиниці — точку відліку для розрахунку прибутку чи збитку й для податкової звітності.

Прибуток і збиток (PnL) — це прибуток або збиток за позицією. Реалізований PnL отримують за позиціями, які вже закрито, а нереалізований PnL — це паперовий прибуток чи збиток за позиціями, що досі відкриті.

Співвідношення ризику та прибутку порівнює, скільки угода може втратити, якщо спрацює стоп-лос, і скільки може заробити, якщо ціна досягне цілі. Співвідношення 1:3 означає ризикувати $1 заради потенційних $3.

Розрахунок розміру позиції — це визначення того, скільки одиниць купити чи продати в угоді, щоб збиток у разі спрацювання стоп-лосу дорівнював запланованій частці рахунку. Він контролює ризик на угоду, а не передбачає результат.

Просадка — це зниження від пікового значення до подальшого мінімуму, зазвичай у відсотках. Максимальна просадка — найбільше таке зниження за певний період для рахунку, портфеля, стратегії чи активу.

Короткий продаж — це продаж позиченого активу з розрахунку викупити його пізніше за нижчою ціною. Продавець у шорті заробляє, якщо ціна падає, і втрачає, якщо вона зростає.

Бичачий ринок — це тривалий період зростання цін, а ведмежий — тривалий період їх падіння. Ці терміни описують загальний напрямок ринку, класу активів або окремого активу впродовж місяців, а не днів.

Диверсифікація — це розподіл грошей між різними активами, ціни яких не рухаються абсолютно синхронно, щоб великий збиток за одним активом менше впливав на весь портфель.

Коефіцієнт «ціна/прибуток» (P/E) порівнює ціну акції компанії з її прибутком на акцію й показує, скільки доларів інвестори платять за кожен $1 річного прибутку компанії.

Прибуток на акцію (EPS) — це частина чистого прибутку компанії, що припадає на одну звичайну акцію; його розраховують, ділячи прибуток, доступний власникам звичайних акцій, на кількість акцій в обігу.

Дивідендна дохідність — це річні дивіденди на акцію, поділені на поточну ціну акції й виражені у відсотках; вона показує, який грошовий дохід становить дивіденд відносно ціни.

Екс-дивідендна дата — це перший торговий день, коли акція торгується вже без права на наступний оголошений дивіденд; ті, хто купує акції цього дня або пізніше, цієї виплати не отримують.

Біржовий фонд (ETF) — це інвестиційний фонд, акції якого торгуються на фондовій біржі, як звичайна акція, тоді як сам фонд володіє кошиком активів, наприклад акцій, облігацій чи сировинних товарів.

Індексний фонд — це пайовий фонд або ETF, що прагне повторити дохідність ринкового індексу, володіючи тими самими цінними паперами або їх репрезентативною вибіркою приблизно в тих самих пропорціях.

Волатильність показує, наскільки сильно дохідність активу коливається довкола свого середнього значення за певний період; зазвичай її виражають як річне стандартне відхилення дохідності.

Коефіцієнт бета показує, наскільки чутливо дохідність активу реагувала на дохідність ринкового еталона: бета 1 означає, що актив у середньому рухався разом із ринком, понад 1 — сильніше, менше 1 — слабше.

52-тижневий максимум — це найвища ціна, якої актив досягав за останні 52 тижні; його використовують як орієнтир, щоб зрозуміти, де перебуває поточна ціна в діапазоні за останній рік.

Спліт акцій збільшує кількість акцій компанії, ділячи кожну наявну акцію на кілька, і в тій самій пропорції знижує ціну однієї акції, не змінюючи загальної вартості компанії.

Ковзна середня — це середня ціна активу за визначену кількість останніх періодів, яку перераховують у кожному новому періоді, тож вона рухається разом із графіком і згладжує короткострокові коливання.

Індекс відносної сили (RSI) — це індикатор імпульсу, який зіставляє нещодавні зростання ціни з нещодавніми падіннями за шкалою від 0 до 100, зазвичай за 14 періодів.

Валютний курс — це ціна однієї валюти, виражена в іншій. Курс EUR/USD 1,10 означає, що 1 євро коштує 1,10 долара США.

Спред між bid і ask — це різниця між найвищою ціною, яку готовий заплатити покупець (bid), і найнижчою ціною, яку погоджується прийняти продавець (ask). Це вартість купівлі з негайним подальшим продажем.

Піпс — це стандартна одиниця вимірювання зміни валютного курсу. Для більшості валютних пар він дорівнює 0,0001, тобто четвертому знаку після коми; для пар, котируваних в японських єнах, — 0,01.

Інфляція — це загальне зростання цін на товари й послуги з часом. Коли ціни зростають, на кожну грошову одиницю можна купити менше, тому інфляцію також описують як втрату купівельної спроможності.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) відстежує середню зміну з часом цін, які домогосподарства платять за фіксований кошик споживчих товарів і послуг, і є стандартним показником інфляції.

Відсоткова ставка — це ціна позичання грошей або винагорода за їх заощадження, виражена у відсотках від позиченої чи заощадженої суми на рік.

Складні відсотки — це відсотки, які нараховують і на початкову суму, і на вже додані до неї відсотки, тож баланс з часом зростає швидше, ніж за простих відсотків.